Похорон

Значення

Суть цього священнодійства в тому, що християнину віддається остання честь на землі, а також вшановуються родичі, близькі та друзі.

Таке таїнство не дає право на вічне життя, а здійснюється більше для живих, як проповідь про наше майбутнє життя на небесах.

Підготовка

Перш за все, потрібно відвідати близьких родичів, втішити їх і допомогти в наступних питаннях:

• довідка про смерть;
• місце поховання;
• покупка труни, одягу, вінків;
• організація викопування могили;
• автотранспорт;
• замовлення поминального обіду.

Як відбувається

Похорон, по суті, складається з трьох частин:

1. Служіння біля будинку або в церкві.
2. Останній траурний шлях.
3. Коротке служіння на кладовищі.

При неможливості проводити служіння вдома або в церкві, можна організувати служіння тільки на кладовищі.

Служіння біля будинку відбувається наступним чином:

• коротке оголошення про суть служіння;
• молитва «Отче наш»;
• траурна пісня (можна 1-2 куплета);
• зачитується некролог;
• свідоцтва друзів, служителів, родичів;
• траурна пісня;
• слово-розрада і Євангеліє (10-15 хв.);
• оголошення про порядок ходи на кладовищі.

Останній траурний шлях організовується таким чином:

• попереду пам'ятний знак або портрет;
• вінки;
• кришка труни;
• труна з покійним;
• родичі;
• хор;
• інші гості.

Якщо похорон проходить у місті, нести труну можна до найближчої вулиці, далі - автотранспортом.

У сільській місцевості також потрібно вчити скорочувати піші ходи, за винятком коротких, і користуватися автотранспортом.

Служіння на кладовищі відбувається наступним чином:

• коротке оголошення;
• траурна пісня;
• кілька свідчень;
• читання Слова про вічне життя;
• прощання (бажано без поцілунків, істерик, організованим проходом повз покійного, прощатися кивком голови або дотиком руки до гробу).
• молитва «Отче наш»;
• оголошення-запрошення на поминальний обід.

Для кого

Чи можна ховати невіруючих родичів християнам? Звичайно, навіть потрібно, це наше милосердя на ділі.

Чи можна ховати самогубців, утоплеників? Можна, але не затверджувати в проповідях-свідоцтвах про спасіння.

Похорон ми робимо для живих, шануючи померлого.